КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58

 

 

ПОСТАНОВА

 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

"04" листопада 2014 р.                                                  Справа№ 5011-66/4193-2012

 

 

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Іоннікової  І.А.

суддів:                     Тарасенко К.В.

                                 Тищенко О.В.

секретар Бурдейна Н.В.

за участю представників:

від позивача-1: не з'явився

від позивача-2: не з'явився

від позивача-3: не з'явився

від відповідача:  Ярошовець С.В. (представник за довіреністю)

від третьої особи: не з'явився

від прокуратури: Греськів І.І. (представник за довіреністю)

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області та апеляційної скарги  першого заступника прокурора міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2014р. у справі  №5011-66/4193-2012 (головуючий суддя Ковтун С.А., судді Головатюк Л.Д., Ярмак О.М.) за позовом Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі:

1)          Бехівської сільської ради Коростенського району

2)          Державної екологічної інспекції в Житомирській області

3)          Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Житомирській області

до приватного акціонерного товариства "Коростенський завод МДФ"

третя особа на стороні позивача-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державне агентство рибного господарства України

про стягнення 1313093,18 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

Житомирський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду Житомирської області в інтересах держави в особі: Бехівської сільської ради Коростенського району, Державної екологічної інспекції в Житомирській області, Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Житомирській області з позовною заявою до приватного акціонерного товариства (далі - ПрАТ) "Коростенський завод МДФ" про стягнення заподіяної шкоди в розмірі 1313093,18 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в результаті екологонебезпечної діяльності ПрАТ "Коростенський МДФ" (неналежна робота очисних споруд заводу) було заподіяно шкоду від загибелі риби в річці Уж поблизу с. Вороневе у Житомирській області на площі 790000 м. кв. річки виявлено загиблу рибу, а саме: 12800 шт. карася; 3895 шт. окуня; 4697 шт. верховодки; 904 шт. чехоні; 4116 шт. плітки; 508 шт. жереху. Шкода від загибелі риби становить 1313093 грн. 18 коп., що обрахована відповідно до Методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, затвердженоїпостановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року №175.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 26.03.2012 р. №16/5007/14/12-П позовні матеріали передано за підсудністю до господарського суду міста Києва, оскільки місцезнаходженням відповідача є місто Київ.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.04.2012 порушено провадження у справі № 5011-66/4193-2012.

Ухвалою суду від 23.05.2012 залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача-3 Державне агентство рибного господарства України.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.06.2014 р. у справі №5011-66/4193-2012 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, перший заступник прокурора міста Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 18.06.2014 р. у справі №5011-66/4193-2012 та прийняти нове рішення, яким позов Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора задовольнити в повному обсязі.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2014 р. у справі №5011-66/4193-2012 прийнято апеляційну скаргу першого заступника прокурора міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2014 р. у справі №5011-66/4193-2012 до провадження та спільного розгляду з апеляційною скаргою першого заступника прокурора міста Києва, розгляд апеляційної скарги призначено на 07.10.2014 р.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, заступник прокурора Житомирської області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 18.06.2014 р. у справі №5011-66/4193-2012 та прийняти нове рішення, яким позов прокурора задовольнити в повному обсязі.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2014 р. у справі №5011-66/4193-2012 прийнято апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області на рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2014 р. у справі №5011-66/4193-2012 до провадження та спільного розгляду з апеляційною скаргою першого заступника прокурора міста Києва, розгляд апеляційної скарги призначено на 07.10.2014 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2014 р. у справі №5011-66/4193-2012 відкладено розгляд справи на 22.10.2014 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2014 р. у справі №5011-66/4193-2012 відкладено розгляд справи на 04.11.2014 р. Зобов'язано позивачів надати суду відзиви на апеляційні скарги. Зобов'язано відповідача надати суду письмові пояснення щодо оскарження акту перевірки дотримання вимог приватним акціонерним товариством "Коростенський завод МДФ" природоохоронного законодавства, яка проведена з 7 по 13 березня 2012 р. Державною екологічної інспекції в Житомирській області.

04.11.2014 р. через відділ документального забезпечення від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність представника третьої особи.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник прокуратури підтримав доводи, викладені в апеляційних скарг, просив їх задовольнити, скасувати рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2014 р. у справі №5011-66/4193-2012 та прийняти нове рішення, яким позов прокурора задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача заперечував проти доводів, викладених в апеляційних скарг, просив залишити їх без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2014 р. у справі №5011-66/4193-2012 - без змін, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури, відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Житомирською міжрайонною природоохоронною прокуратурою проведено перевірку за фактом загибелі риби в р. Уж поблизу м. Коростень, якою встановлено, що причиною вищезазначеного є екологонебезпечна діяльність ПрАТ "Коростенський МДФ", в зв'язку з чим Житомирський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся з позовною заявою в інтересах держави в особі: Бехівської сільської ради Коростенського району, Державної екологічної інспекції в Житомирській області, Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Житомирській області до приватного акціонерного товариства "Коростенський завод МДФ" про стягнення шкоди в розмірі 1313093,18 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на наступне.

Згідно з актом обстеження від 05.03.2012 та розрахунком, проведеним Головним державним управлінням охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Житомирській області поблизу с. Вороневе на площі 790000 м. кв. річки виявлено загиблу рибу, а саме: 12800 шт. карася; 3895 шт. окуня; 4697 шт. верховодки; 904 шт. чехоні; 4116 шт. плітки; 508 шт. жереху. Оглядом річки спеціалістами управління встановлено, що природній колір води змінено на оранжевий та коричневий, яка має специфічний неприємний запах та піну такого ж кольору.

Шкода від загибелі риби становить 1313093 грн. 18 коп., що обрахована відповідно до Методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року №175.

Проведеною із залученням спеціалістів перевіркою встановлено, що забруднювачем річки, що призвело до загибелі річки є ПрАТ "Коростенський завод МДФ", що підтверджується наступними доказами.

1. Протоколом огляду місця події від 7 березня 2012 року слідчого природоохоронної прокуратури з фототаблицями, яким зафіксовано факт незаконного будівництва заводом труби для стоку вод, що виведена за межі заводу на 80 метрів, через яку здійснюються скиди стоків, неналежну роботу очисних споруд товариства. Безпосередньо в річці Уж поблизу с. Вороневе виявлено загиблу рибу, відібрано проби води, а також зафіксовано те, що вода має специфічний неприємний запах і неприродний колір (оранжевий та коричневий колір), наявність піни неприродного коричневого та оранжевого кольорів.

2. Поясненнями головного теплотехніка заводу та висновком державної екологічної експертизи по проекту "Завод по виробництву МДФ м. Коростень вул. Жовтнева, територія колишнього аеродрому", від 31.03.2009  №1589/Г-4/1-4-1114, наданий управлінням охорони навколишнього природного середовища в області. Згідно з наданою проектною документацією та висновком експертизи, побутові та виробничі стоки підприємства відводяться на проектовані ЛOC "Біотал-175", всі скиди підприємства подаються на очисні споруди та місцеву каналізаційну систему з метою попередження можливого забруднення поверхневих та підземних вод. Разом з тим, головний теплотехнік відповідача ОСОБА_5 пояснив, що запроектовані ЛOC "Біотал-175" на заводі відсутні.

Даний факт свідчить про неналежну роботу очисних споруд відповідача, про допущені відхилення ним від проектної документації, яка отримала позитивний висновок екологічної експертизи.

3. Інформацією Коростенського КП "Водоканал" від 06.03.2012 №248, поясненням ОСОБА_6 від 11.03.2012 (інженер КП "Водоканал"), протоколом № l хімічного аналізу стічних вод Коростенський МДФ від 11.01.2012, згідно з якими в січні (11.01.2012)  поточного року відповідач здійснив скид неочищених стоків на очисні споруди комунального підприємства, в яких перевищені норми граничнодопустимих концентрацій по сухому залишку (фактично 1310 мг/дм.куб при нормі 700), азоту амонійного (13,9 при нормі 9), ХСК (1350 при нормі 640), БСК (270 при нормі 131). При цьому, вода мала запах хвої, сірого кольору з дрібнодисперсними домішками. За фактом скиду неочищених стоків заводу було нараховано шкоду в розмірі 41648,03 грн., що ним сплачена та заборонено здійснювати скиди на очисні споруди підприємства.

4. Інформацією Житомирської обласної санітарно-епідеміологічної станції від 12.03.2012 №3/01-673 та аналізами досліджень води, згідно з якою в пробах води, відібраної фахівцями 07.03.2012  із зливової труби по вул. Жовтневій із заводу (яка не передбачена проектною документацією), виявлені перевищення граничнодопустимих концентрацій, а саме: за запахом (присутній запах мастил та формальдегіду), вмістом аміаку (10 при допустимій нормі 2), марганцю (1,51 при допустимій нормі 0,1). Вказані стоки без будь-якої очистки потрапляють в річку Уж.

Пробами води із р. Уж, відібраних 07.03.2012 поблизу с. Воронове і 500 м. нижче скиду міських очисних споруд не відповідають за запахом (присутній запах деревини, скипидару і формальдегіду) та вмістом аміаку, марганцю. Аналогічні показники проб води і в р. Уж в с. Вороневе і вул. Набережної.

Також, аналогічні перевищення були виявлені і в пробах води, відібраних рибінспекцією 05.03.2012 та 06.03.2012 в р. Уж в районі с. Вороневе, а саме: присутній скипидарний запах, перевищення вмісту аміаку, марганцю, заліза.

На думку позивачів, вищевказане свідчить про те, що із заводу на момент огляду місця події слідчим 07.03.2012 продовжувались через незаконно влаштовану трубу скиди неочищених стоків із перевищенням вмісту допустимих концентрацій, із специфічним запахом (скипидару, хвої, формальдегіду), які є ідентичними пробам і вмісту хімічних елементів, що виявлені в р. Уж в місцях скиду стоків в річку.

5. Листом Державної екологічної інспекції в області від 12.03.2012  №643/7 та проведеними нею дослідженнями, згідно з якими у відібраних пробах води при огляді місця події слідчим в р. Уж в районі греблі та в 150 м. нижче течії від греблі виявлено перевищення граничнодопустимих концентрацій щодо вмісту азоту амонійного в 1,2 рази, загального заліза в 3,8 рази, ХСК в 3,5 рази, БСК в 3 рази, а також від води відчутний сильний запах хвої, а водневий показник менше норми в 6,36 од pH.

Аналізи води із локальних очисних споруд ПрАТ "Коростенський завод МДФ" та із зливової незаконно збудованої труби, вода з якої без будь-якої очистки потрапляє в р. Уж,  показали, що наявний сильний запах хвої, великий вміст хлоридів, сульфатів, загального заліза, БСК, ХСК, зменшений водневий показник, який впливає на кислотність води.

Таким чином, спеціалістами виявлено ідентичні перевищення граничнодопустимих концентрацій у скидах заводу, запах води і в р. Уж в місці виявлення масової загибелі риби.

6. Актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 07-І3 березня 2012 року, складеного спеціалістами Державної екологічної інспекції в Житомирській області, яким встановлено, що експлуатація очисних споруд заводу здійснюється з порушенням їх технологічного регламенту та умов висновку екологічної експертизи, а саме: ЛОС дощових стоків "ИМТЕХ" використовується для очистки господарсько-побутових та виробничих стічних вод, "Віотал-175" на підприємстві відсутній внаслідок чого дощові та змивні стоки без попередньої очистки скидаються за територію підприємства в рівчак біля заводу та далі в р. Уж, що не передбачено проектом і є порушенням вимог ст.44,48,70 Водного кодексу України.

В зв'язку із вищезазначеними порушеннями головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області винесено рішення про тимчасове зупинення експлуатації ПрАТ "Коростенський завод МДФ".

7. Інформацією відповідача від 12.03.2012 № 241/1, згідно з якою в процесі виробництва ним використовуються смоли (карбамидоформальдегідна та меламинокарбомидоформальдегидна), парафінова емульсія, сульфат амонію, карбамід, антиедгезиновий засіб, елементи яких виявлені в пробах води і при скиді стоків з заводу.

8. Листом Житомирської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини від 16.03.2012 № 430 та відповідними протоколами дослідження риби, згідно з якими в рибі захворювань, які б могли викликати її масову загибель не виявлено. При хіміко-токсикологічному дослідженні встановлено перевищення допустимих норм аміаку, сірководню, заліза в м'язах риби, що сприяло загибелі риби.

Відповідач у поданих суду першої та апеляційної інстанціях запереченнях послався на наступне.

15.04.2011 р. відповідач придбав у ТОВ "Коростенський індустріальний парк" діючий завод по виробництву МДФ (договір купівлі продажу №3198 від 15.04.2011, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7). Даний завод було введено в дію 01.09.2010, що підтверджується актом готовності об'єкта до експлуатації від 01.09.2010, який підписали всі державні контролюючі органи, чим підтвердили факт наявності та відповідної роботи заводського комплексу, у тому числі наявності на заводі необхідних очисних споруд.

Згідно з  проектною документацією, том 13 "Оцінка впливів на навколишнє середовище 17-10-ПН-ОВНС", та позитивним комплексним висновком державної експертизи №06-00428-10 від 28.01.2011 (філія ДП "Укрдержбудекспертиза" у Житомирській області) стічні води заводу МДФ проходять очистку в очисних спорудах системи "Імтех". Посилання позивачів на те, що в проектній документації заявлені очисні споруди заводу системи "Біотал-175" є невірними, оскільки заводу було запропоновано на вибір два варіанти очисних споруд - "Біотал-175" та "Імтех". Завод обрав ЛОС типу "Імтех". Дані споруди введені в експлуатацію та зареєстровані Коростенським БТІ, що підтверджується технічним паспортом на будівлю очисних споруд.

При перевірці об'єкту відповідача природоохоронною прокуратурою Житомирської області було виявлено трубу, яка виходила в рівчак поблизу території заводу, та яка була задіяна для ливневих стоків з території заводу. Проектною документацією даної труби не передбачено і прокладена вона була на початку будівництва заводу МДФ для відведення ливневих вод із будівельного майданчика заводу, який будувався. Відповідач після проведення перевірки природоохоронною прокуратурою зазначену трубу демонтував, про що повідомив листом природоохоронну прокуратуру Житомирської області.

Технологічний процес скиду стічних вод відповідача складається за наступних етапів: після використання технічних вод в виробничому процесі, такі води є вже забрудненими і з виробничого цеху направляються на очисні споруди заводу. По технології "Імпех" відбувається аерація, освітлення, очищення і безреагентне знезаражування стічних вод до граничнодопустимих коефіцієнтів. Якість попередньо очищеної води на виході із ЛОС заводу відповідає вимогам санітарних і природоохоронних органів до води, яка скидається до міських каналізаційних мереж для подальшої очистки. Після проходження очистки на очисних спорудах заводу такі води направляються до міської каналізації на підставі договору з Коростенським комунальним підприємством "Водоканал" (договір №68/561/11 від 01.05.2011). На зазначеному підприємстві ці води проходять додаткову очистку на міських очисних спорудах і тільки після цього випускаються до місцевої річки Уж. Іншої можливості скиду стічних вод у відповідача немає.

Крім того, заперечення відповідача ґрунтуються на наступному:

- складено недостовірний акт про загибель риби;

- в акті про загибель риби зазначена риба чехоня, яка не водиться в р. Уж;

- місце поховання 8550,4 кг загиблої риби із р. Уж є невідомим;

- збитки розраховані на підставі Методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного природного характеру, тоді як ці збитки мали розраховуються на підставі Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затвердженоїнаказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 36 від 18.05.1995 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.05.1995 за № 155/691);

- не проведено науково-дослідних експертиз стічних вод всіх промислових підприємств м. Коростень, води та ґрунту в р. Уж, зразків загиблої риби на встановлення причинно-наслідкового зв'язку загибелі риби;

- дослідженням Житомирської ветеринарної лабораторії 2 (двох) загиблих риб з р. Уж не виявлено в них хімічних елементів, які використовуються в виробничому циклі заводу МДФ;

- не проведено досліджень всіх шести різновидів риби на предмет встановлення причин їх загибелі;

- службовими особами державних контролюючих органів не проведено необхідних, передбачених законом дій щодо встановлення причин масової загибелі риби та встановлення винних у цьому осіб.

Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь визначає Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991, № 1264-XII (зі змінами та доповненнями).

Статтею 16 даного Закону визначено, що управління охороною навколишнього природного середовища полягає у здійсненні в цій галузі функцій спостереження, дослідження, екологічної експертизи, контролю, прогнозування, програмування, інформування та іншої виконавчо-розпорядчої діяльності.

Державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим місцеві ради та виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України (ч. 2 ст. 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій (ч. 3 ст. 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Компетенція центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища, визначена статтею 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", серед яких:

-          організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за підприємствами незалежно від форми власності та господарювання вимог законодавства:

про екологічну та радіаційну безпеку;

про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів;

про охорону, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів;

про поводження з відходами.

- обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин;

- складання протоколів про адміністративні правопорушення та розгляд справ про адміністративні правопорушення, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом;

- пред'явлення претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

- надання обов'язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, та здійснення контролю за їх виконанням.

- вжиття в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі. Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншими законами України (ст. 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснює Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України), яка є центральним органом виконавчої влади (Указ Президента України від 13.04.2011, №454/2011 "Про Положення про Державну екологічну інспекцію Україн").

Згідно з положенням про Державну екологічну інспекцію України (далі - Положення), інспекція в межах своїх повноважень забезпечує здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів; додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду; за екологічною та радіаційною безпекою (у тому числі у пунктах пропуску через державний кордон і в зоні діяльності митниць призначення та відправлення) під час імпорту, експорту та транзиту вантажів і транспортних засобів; біологічною і генетичною безпекою щодо біологічних об'єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів (ГМО) у відкритій системі; поводженням з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) і небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами.

Відповідно до п. 7 Положення, інспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, морські екологічні інспекції (Азовська, Азово-Чорноморська, Північно-Західного регіону Чорного моря).

Інспекція та її посадові особи під час виконання покладених на них завдань особи мають право:

- обстежувати в установленому порядку підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та видів господарської діяльності військові й оборонні об'єкти, а також об'єкти органів внутрішніх справ, органів Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України в місцях їх постійної дислокації, при проведенні військових навчань, маневрів, а також під час передислокації військ та військової техніки, крім випадків особливих ситуацій, що оголошуються відповідно до законодавства України, у будь-який час з метою перевірки додержання ними вимог охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки;

- пред'являти підприємствам, установам та організаціям незалежно від форм власності і видів господарської діяльності, громадянам, а також іноземним фізичним і юридичним особам вимоги щодо здійснення відповідних заходів з охорони, раціонального використання, відтворення природних ресурсів, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, організації виробничого інструментально-лабораторного контролю за викидами (скидами) забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище відповідно до галузі атестації вимірювальних лабораторій (охорона навколишнього природного середовища);

- посадові особи під час виконання покладених на них завдань мають право: - складати акти перевірок і протоколи про адміністративні порушення законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, використання, відтворення та охорони природних ресурсів, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки. У разі неможливості встановлення особи порушника на місці державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища можуть доставляти порушника до органів внутрішніх справ, органів місцевого самоврядування та Державної прикордонної служби України;

- давати обов'язкові для виконання приписи про усунення виявлених порушень з питань, що належать до її повноважень;

- розглядати справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки відповідно до законодавства;

- застосовувати у випадках, передбачених законодавством, економічні санкції до підприємств, установ та організацій за порушення вимог законодавства, уживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів та подавати позови про відшкодування збитків і втрат, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Отже, саме Державна екологічна інспекція у Житомирській області є органом, який уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у зв'язку з чим саме нею складені документи можуть бути використані як допустимі докази виходячи з визначених ст. 34 ГПК України правил доказування при вирішенні питання встановлення факту порушення вимог природоохоронного законодавства.

Колегією суддів встановлено, що з 7 по 13 березня 2012 року Державною екологічною інспекцією в Житомирській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства приватного акціонерного товариства "Коростенський завод МДФ", за результатами якої складено відповідний акт. В акті зазначено, що експлуатація очисних споруд заводу здійснюється з порушенням їх технологічного регламенту та умов висновку екологічної експертизи, а саме: ЛОС дощових стоків "ИМТЕХ" використовується для очистки господарсько-побутових та виробничих стічних вод, "Віотал-175" на підприємстві відсутній внаслідок чого дощові та змивні стоки без попередньої очистки скидаються за територію підприємства в рівчак біля заводу та далі в р. Уж, що не передбачено проектом і є порушенням вимог ст.44,48,70 Водного кодексу України.

В зв'язку із вищезазначеними порушеннями головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області винесено рішення про тимчасове зупинення експлуатації ПрАТ "Коростенський завод МДФ".

Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. № 877-У (далі - Закон № 877), передбачено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій (ст. 1 Закону № 877). Плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання (ч. 11 ст. 4 Закону № 877).

Згідно зі ст. 6 Закону № 877 та п. 3.6Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Частинами 1, 2, 5 ст. 7 Закону № 877визначено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформлюється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

До суду не подано доказів дотримання вищевказаних вимог законодавства при проведенні позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства приватного акціонерного товариства "Коростенський завод МДФ" та складанні відповідного акту, а тому акт перевірки дотримання вимог приватним акціонерним товариством "Коростенський завод МДФ" природоохоронного законодавства, яка проведена з 7 по 13 березня 2012 року Державною екологічною інспекцією в Житомирській області, не є допустимим засобом доказування, оскільки складений з порушенням вимог законодавства.

Принцип презумпції вини правопорушника покладає на відповідача обов'язок довести, що у діях його працівника відсутні вина у заподіянні шкоди, однак жодним чином не звільняє позивача від обов'язку доведення факту заподіяння відповідачем самої шкоди.

Порушення закону при проведені перевірки та складанні акту перевірки роблять юридично неспроможним даний документ як доказ, і, відповідно, факти та обставини, які ними фіксуються, тобто факти порушення відповідачем природоохоронного законодавства та заподіяння шкоди.

Крім того, колегією суддів враховано те, що 01.10.2012 р. слідчим СУ УМВС України в Житомирській області старшим лейтенантом міліції Ковальчуком О.В. винесено постанову про закриття кримінальної справи №12/085008, порушену за фактом порушення правил охорони вод, за ч.2ст.242 КК України, у зв'язку з відсутністю складу злочину. У вказаній постанові зазначено про те, що на підставі зібраних під час судового слідства матеріалів установлено, що під час розслідування справи причинно-наслідковий зв'язок між перевищенням нормативів гранично допустимої концентрації вмісту азоту амонійного, загального заліза в р. Уж та загибеллю риби відсутній, що саме по собі виключає кримінально-каране діяння, передбачене ч.2 ст.242 КК України. Копія цієї постанови була направлена прокурору.

Таким чином, за відсутності встановленого факту порушення відповідачем природоохоронного законодавства притягнення останнього до відповідальності є неможливим.

Також, колегія суддів враховує, що Державна екологічна інспекція в Житомирській області у своїх поясненнях вказує на те, що відповідач є лише ймовірним забруднювачем (а.с.40 т.1, а.с. 45 т.2).

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного  законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі: Бехівської сільської ради Коростенського району, Державної екологічної інспекції в Житомирській області, Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Житомирській області до приватного акціонерного товариства "Коростенський завод МДФ" про стягнення шкоди в розмірі 1313093,18 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Доводи, викладені в апеляційних скаргах, висновків місцевого господарського суду не спростовують.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області та апеляційну скаргу першого заступника прокурора міста Києва залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2014 р. у справі №5011-66/4193-2012 - без змін.

2. Матеріали справи №5011-66/4193-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

 

 

Головуючий суддя                                                            І.А. Іоннікова

 

Судді                                                                                    К.В. Тарасенко

 

                                                                                              О.В. Тищенко